Орфографічний словник української мови. 2005.
наточувати — I ую, уєш, недок., наточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Те саме, що доточувати I 1). 2) Точачи, робити що небудь гострим. 3) Гризучи, виїдаючи, подрібнювати певну кількість чого небудь. II ую, уєш, недок., наточи/ти, точу/, то/чиш, док.,… … Український тлумачний словник
наточувати — чую, чуєш, (наточити, точу), Пт. 1. Додавати недостаючий кусок до цілості. 2. Виготовляти на токарному станку певну кількість деталей. 3. Робити предмет гострим точучи його … Словник лемківскої говірки
наточити — I див. наточувати I. II див. наточувати II … Український тлумачний словник
намантачувати — ую, уєш, недок., наманта/чити, чу, чиш, док., перех. Наточувати косу мантачкою … Український тлумачний словник
наточування — я, с. Дія за знач. наточувати … Український тлумачний словник
гострити — (робити гострим), нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити, загострювати, загостряти, загострити, відгострювати, відгострити; точити, заточувати, заточити, наточувати, наточити, виточувати, виточити, відточувати, відточити, обточувати,… … Словник синонімів української мови
націдити — націджувати (цідячи, налити яку н. кількість чогось), у[в]цідити, у[в]ціджувати; наточити, наточувати, у[в]точити, у[в]точувати (налити, випускаючи цівкою напій) Пор. налити, цідити … Словник синонімів української мови
